Інформація про Карпати

 

Карпати — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км., утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2061 м).  

1.Зовнішні Західні Карпати

2. Внутрішні Західні Карпати

3. Зовнішні Східні Карпати

4. Внутрішні Східні Карпати

5. Трансильванські Альпи (Південні Карпати)

6. Західні Румунські Карпати

7. Трансильванське плато

8. Сербські Карпати

Походження назви

Назва «Карпати» походить від албанського karpati; (камінь), а дакійське могло означати «гора». Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії.

Геологічна будова і корисні копалини

Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов’язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родов. доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.

 

1. Гірські масиви Карпат

* Зовнішні Західні Карпати

* Південно-Моравські Карпати

* Центрально-Моравські Карпати

* Словацько-Моравські Карпати

* Білі Карпати

* Яворники

* Західні Бескиди

* Моравсько-Сілезькі Бескиди

* Центральні Бескиди

* Оравська Магура

* Оравські Бескиди (Живецькі Бескиди)

* Кисуцькі Бескиди

* Східні Бескиди (частково розташовані в Зовнішних Східних Карпатах)

* П’єніни

* Любовн’янська Врховина

* Чергівські гори

* Подгуольно-Магурське пасмо

* Списька Маґура *Бахурень

* Левоцькі гори

* Шаришська Врховина

* Скорушинське Врхи

2. Внутрішні Західні Карпати

* Рудогор’є

* Спишсько-Гемерський Карст

* Муранська Планина

* Словацький Рай

* Воловське Врхи

* Столицьке Врхи

* Вепорське Врхи

* Ревуцька Врховина

* Словацький Карст

* Ч’єрна Гора

* Фатрансько-Татранська область

* Малі Карпати (Хундсхаймер Берге)

* Поважськ Іновец

* Трибеч

* Ж’яр

* Велька Фатра

* Мала Фатра

* Татри

* Західні Татри

* Червене Врхи

* Липтовськи Татри

* Липтовськи Копи

* Особита

* Рогаче

* Сивий Вeрх

* Східні Татри

* Високі Татри

* Бел’янські Татри

* Низькі Татри

* Горнадська Котлина

* Стражовське Врхи

* Старогорське Врхи

* Хочське Врхи

* Сулевське Врхи

* Словацьке Середнегор’є

* Втачник *Шт’явницьке Врхи

* Кремницьке Врхи

* Погронськи Іновец

* Поляна

* Явор’є

* Крупинська Планина

* Зволенська Котлина

* Оструожки

* Матрансько-Сланськая область

* Бурда *Сланське Врхи

* Земплинське Врхи

* Матра

* Бержень

3. Зовнішні Східні Карпати

* Низькі Бескиди

* Бескидське Передгор’є

* Ондавська Врховина

* Лаборецька Врховина

* Бусов

* Східні Бескиди (частково розташовані Зовнішних Східних Карпатах)

* Лесісті Бескиди або Полонини

* Західні Бещади

* Буковське Врхи

* Східні Бещади

* Верховинський Вододільний хребет

* Ґорґани

* Полонинські Бескиди

* Полонина Рівна

* Хребет Чорногора

4. Внутрішні Східні Карпати

* Вигорлат-Гутинське пасмо

* Вигорлат

* Бистрицькі гори

* Келиман-Харгитські гори

* Родна гори

* Мармароські гори й Ряхівські гори

* Мармароська депресія

6. Південні Карпати

7. Західні Румунські Карпати

8. Трансильванське плато

9. Сербські Карпати