Ріки Карпат

р. Черемош

Річка на межі Івано-Франківської (Верховинський, Косівський та Снятинський райони) і Чернівецької (Путильський, Вижницький і Кіцманський райони) областей, права притока Пруту (бас. Дунаю). Довжина 80 км, площа басейну 2650 кв.км. Утворюється злиттям Чорного Черемошу і Білого Черемошу біля с.Устеріки у Верховинському зниженні. Долина до смт Кути дуже звивиста, V-подібна (шир. від 250 до 800 м), нижче – пряма, асиметрична. Заплава на верхній ділянці двостороння, переважна ширина 60-120 м (найбільша – 500 м), на нижній – розширюється до 800-1200 м. Річище звивисте, розгалужене, багато островів; ширина Ч. змінюється від 10 до 75 м. Похил річки 3,3 м/км. Основна притока – Путила (права). Живлення переважно снігове і дощове. Пересічна витрата води 33,2 м.куб/с (у гирлі). Льодостав нестійкий; льодові утворення (забереги) з серед, грудня, очищення від льоду – з 1-2 половини лютого до середини березня. Гідрологічні пости біля с.Устеріки (з 1928) і смт Кути (з 1927). Використовують для водопостачання і рибництва; водний туризм. Береги на окремих ділянках укріплені, у пониззі – обваловані.

р. Тиса

Найбільша ліва притока Дунаю. Тече в межах України (Закарпатська область), Угорщини і Югославії, частково по кордону між Україною і Румунією, a також Угорщиною і Словаччиною. Довжина 966 км, площа басейну 153 тис. кв.км (у межах України – 201 км і 11,3 тис. кв.км). Утворюється злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси за 4 км вище м.Рахова. На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на пд.-зх. схилах Українських Карпат та на Закарпатській низовині. Долина до села Великого Бичкова V-подібна (ширина 100-200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (шир. 30-50 м). Далі тече вздовж гip Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3-5 до 8-9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (шир. долини тут зменшується до 1-1,5 км) і виходить на Закарпатську низовину. Заплава у верхів’ї відсутня або представлена вузькою (30-60 м) смугою, нижче – одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5-2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів’ї звивисте, порожисте, нижче – дуже розгалужене, з численними островами. При виході на низовину набуває рис рівнинної річки, ширина її. досягає 150-170 м (подекуди 260 м). Похил 1,2 м/км. Основні притоки (в межах України) – Чорна Тиса, Апшиця, Тересва, Теребля, Ріка, Боржава (праві); Батар (ліва). Живлення переважно снігове і дощове; бувають високі паводки. 40% річного стоку припадає на весняний період. Льодоутворення з 1 половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори. Гідрологічні пости біля Рахова (з 1949), с.Ділового (з 1913), Великого Вичкова (з 1945), м.Тячева (з 1942), м.Хуста (з 1946), смт Вилок (з 1886), м.Чопа (з 1950). У межах України Тису використовують для водопостачання, рибництва, рекреаціі.

р. Ріка

Річка у Міжгірському і Хустському районах Закарпатської області, права притока Тиси (басейн Дунаю). Довжина 92 км, площа басейну 1240 кв.км. Витоками Ріки є Прислоп і Торунка, які починаються з джерел на пд.-зх. схилах Верховинського хребта. Долина V-подібна, ширина по дну від 40 до 500 м; у передгірних районах – трапецієподібна, завширшки до 4-5 км. Заплава у верхній і середній течії шириною від 40 до 100 м; біля с.Липчої розширюеться до 500 м і більше, у пониззі розчленована старицями і протоками. Річище звивисте, розгалужене; на ділянці між селами Торунем і Березовим є пороги; багато островів. Ширина річки переважно 20-50 м, найбільша – понад 100 м. Похил річки 10 м/км. Основна притока – Рипинка (права). Живлення мішане. Льодовий режим нестійкий; з початку грудня спостерігаються забереги та осінній льодохід, в окремі роки льодоставу не буває. Гідрологічні пости біля с. Верхній Бистрий (з 1954), смт Міжгір’я (з 1946), с. Нижній Бистрий (з 1956), м. Хуста (з 1946). Використовують для гідроенергетики (Теребле-Ріцька ГЕС) і водопостачання. На Ріці – м. Хуст, є численні бази відпочинку; поширений водний туризм. На багатьох ділянках здійснено укріплення берегів.

р. Прут

Ріка в Україні (Івано-Франківська і Чернівецька області) та на кордоні Молдови з Румунією, ліва притока Дунаю. Довжина 967 км (на тер. України – 272 км), пл. бас. 27,5 тис. кв. км. Бере початок на північних схилах хр.Чорногора в Українських Карпатах, у межах Надвірнянського р-ну Івано-Франківської області. У верхів’ях (до смт Делятина)має гірський характер, Долина слабозвивиста, V-подібна, на окремих ділянках являє собою ущелину. Ширина долини змінюється від 35 до 780 м, переважна – 200-300 м. Заплава на цій ділянці переривчаста, ширина 30-50 м, максимальна – 300 м. Річище звивисте, порожисте; багато невеликих островів; біля м. Яремчі є водоспад. Ширина річки від 15 до 40 м, найбільша – 120 м (біля Делятина). У середній течії долина набуває трапецієподібної форми, ширина її 2-5 км, подекуди – до 9 км. Заплава двостороння, шириною 0,5-1,5 км. Річище звивисте, розгалужене, є пороги; пересічна ширина річки 40-100 м, найменша – 8 м, найбільша – 260 м. На нижній ділянці (від смт Липкани у Молдові) долина переважно ящикоподібна, на окремих ділянках V-подібна; ширина від 0,8 км до 12 км (біля гирла). Заплава двостороння, ширина 3-7 км. Річище дуже звивисте, розгалужене (крім пониззя); ширина зростає від З0-40 м до 140 м. Глибини коливаються від 0,2 м до 1,5-2 м. Похил річки змінюється від 100 м/км (біля витоку) до 0.05 м/км (біля гирла). Основні притоки (в межах України): Пістинька, Рибниця, Черемош, Дереглу (праві) і Тлумачик, Турка, Чорнява, Белелуя, Шубранець, Рингач, Черлена (ліві). Для водного режиму характерні весняна повінь, нестійка літньо-осіння межень і паводки протягом більшої частини року. Каламутність води за рахунок наносів досягає 400-430 г/м.куб. і більше. Льодостав з кінця грудня – початку січня до початку березня (у верхів’ї скресає на тиждень пізніше); в окремі роки не замерзає. Під час льодоходу бувають затори. Гідрологічні пости (в межах України) біля с.Кременці (з 1959), Яремчі (з 1950), Чернівців (з перервами 1895- 1911, 1919-24, 1926-35 та з 1945). У верхів’ях на відвідних каналах споруджено водяні млини. Воду П. використовують і для водопостачання та зрошування. Для захисту від руйнування та паводкових вод на окремих ділянках береги ріки обваловано, укріплено каменем і бетонними плитами, у заплаві (пониззя) прокладено дренажні канали. У гірській частині басейну Пруту – Карпатський природний національний парк; діють численні туристські маршрути по Пруту. На Пруті – міста Яремча, Коломия, Чернівці.

р. Мизунка

Річка у Долинському р-ні Івано-Франківської обл., ліва притока Свічі (басейн Дністра). Довжина 51 км, площа басейну 344 кв.км. Бере початок з джерел в Українських Карпатах (на пд.сх. від г. Магура) на висоті 1075 м над р.м. Долина V-подібна, шириною до 1 км. Заплава двостороння, шириною до 100 м. Річище слабозвивисте, розгалужене, багато порогів і перекатів. Похил річки 11.1 м/км. Живлення снігове і дощове. Має паводковий режим. Замерзає наприкінці грудня – на початку січня, скресає до середини березня. Льодостав нестійкий. На М. споруджено греблі, є невелика ГЕС. Воду використовують для с.г. потреб.

р. Дністер

Ріка на Пд.Зх. України та в Молдові (Придністров’ї). Довжина 1362 км (в Україні – 705 км), площа басейну 72.1 тис. кв.км. Бере початок на пн.-сх. схилах Українських Карпат на висоті близько 1000 м над р.м., впадає в Дністровський лиман. У верхів’ї Д. – гірська ріка з V-подібною глибокою (80-100 м) долиною, ширина річища до 40 м. Нижче, у передгір’ї, долина заболочена, шириною до 13 км. Гірська й передгірська частини басейну Д. займають 9% його площі. Тут найгустіша річкова сітка з переважанням правих приток (Бистриця, Стрий, Свіча, Лімниця та ін.). Живлення Д. мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Льодовий режим нестійкий.

р. Білий Черемош

Річка на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей, правий витік Черемошу (басейн Дунаю). Довжина 51 км, площа басейну 632 кв.км. Утворюється злиттям двох витоків, що беруть початок у Покутсько-Буковинських Карпатах. Долина звивиста, переважно V-подібна, подекуди має вигляд ущелини, ширина її від 80-120 до 350 м. Річище помірно звивисте, пересічна ширина 15-25 м, найбільша – 44 м; є пороги (висота падіння до 1.6 м) та бистрини. Похил річки 9.5 м/км. Живлення переважно дощове. Льодостав утворюється наприкінці грудня – початку січня, скресає у березні. Гідрологічний пост біля с.Яблуниці. На річці споруджено дерев’яні греблі, береги подекуди закріплені.

р. Біла Тиса

Річка у Рахівському р-ні Закарпатської обл., ліва притока Тиси (басейн Дунаю). Довжина 26 км, площа басейну 489 кв.км. Утворюється злиттям гірських річок Стоговець і Бальзатул на пд.-зх. схилах масиву Чорногора. Долина річки V-подібна, ширина річища 15-20 м, є пороги і бистрини. Похил річки 10 м/км. Живлення мішане з переважанням дощового. Льодові утворення (шуга, забереги) утворюються наприкінці листопада, замерзає рідко, скресає у лютому-березні. Гідрологічні пости біля сіл Луги та Розтоки. На окремих ділянках річище закріплене. Воду використовують для водопостачання. Рибництво.

Найбільші річки Гуцульщини (довжина в кілометрах):

  • Тиса  966
  • Прут 910
  • Сірет (Серет) 726
  • Бистриця Надвірнянська 94
  • Черемош 80
  • Пістинка 56
  • Рибниця 54
  • Білий Черемош 51
  • Чорна Тиса 50
  • Лючка 42
  • Біла Тиса 26