Лижний спуск

Відпочинок на лижах стає модним серед українських. Гірські схили західній Україні «облюбували» гості зі східних регіонів. Однак, західні українські воліють курортам сусідніх країн.

Лижний сезон на схилах Карпат західній Україні в розпалі. На туристичних базах і прилеглих до них селах Львівщини, Закарпаття, Івано-Франківської та Чернівецької областей тепер частіше почуєш російську, ніж звичну українську мову. Особливою популярністю користуються три курорти: Буковель (Івано-Франківська область), Славське (Львівська обл.) І високогірній Драгобрат (Закарпатська область). Тільки одне селище Славське готове прийняти до 15 тисяч туристів одночасно, задіяно півсотні готельних комплексів і півтисячі приватних садиб.

Завдяки великим гірськолижним комплексам, як, наприклад, «Буковель», жителі довколишніх селищ отримують непогані доходи і розвивають власну справу. «Якби не було того« Буковеля », то ми б всі поїхали на заробітки, це не єдиний заробіток, – розповідає власниця приватної садиби у селі Микуличин Надія Гінка. – У цій справі я вклала кілька тисяч зароблених в Італії і ще банківські позики з «драконівськими» відсотками. Сподіваюся за три роки це віддати. »Зимовий сезон є напружений, каже співрозмовниця, всі номери зарезервовані ще з вересня. З особи в середньому беремо до 200 гривень на добу, але на новорічні свята ціни більше в три-чотири рази. Основні гості з Києва і Росії, а ось львів’ян не так вже багато, додає власниця.

Зайняті «під зав’язку» не тільки приватні садиби, але й готельні комплекси, де вартість номерів у кілька разів дорожче сільські ціни, але любителів лижного відпочинку це не дуже турбує. «Тенденція така, що на лижні курорти заходу України основному приїжджають туристи з Росії, Білорусі, жителі східних регіонів України: Харкова, Донецька, Дніпропетровська і кияни, а от самі західні українські зараз більше орієнтуються на Польщу, Словаччину та Австрію», – зазначає в інтерв’ю DW експерт з питань туризму Володимир Закалюжний.

Після введення Польщею так званих «віз за покупками», перетин кордону спростився і можливість відпочити за кордоном виросло, і молодь активно цим користується, пояснює експерт. Популярним, за словами Закалюжного, став польський лижний курорт Закопане, а також деякі курорти в Альпах, де діють схеми економ-варіантів і українські з середнім достатком може дозволити собі такий відпочинок. “Ціни тут найчастіше нижчі українського, а якість значно вища”, – зазначає співрозмовник.

“Ціна не відповідає якості послуг”

Наприклад, 7-денний відпочинок у польському Закопане обійдеться в середньому в 300 євро включаючи сніданками і вечерею, ще близько 100 гривень оренда спортивного спорядження на добу і 150-180 гривень 10 спусків. На «Буковелі» ж вартість проживання в економ-номері подекуди вдвічі дорожче. Однак, бентежать не тільки ціни, каже експерт – українські курорти мають серйозні проблеми з персоналом та дорожньою інфраструктурою. “Дороги практично скрізь погані, нарікає співрозмовник, а обслуговуючому персоналу нерідко бракує професіоналізму, навичок, а іноді і культури”, – говорить Закалюжний. Хоча з кожним роком працівники удосконалюються, визнає він, а власники садиб, які задіяні в цьому туристичному секторі, перебирають європейський досвід обслуговування, побачили будучи на заробітках.

Однією з важливих складових лижного туризму завжди була безпека відпочиваючого, відзначає експерт. Він застерігає, що українські курорти теж іноді мають з цим проблеми. Власники відпочинку баз намагаються економити на утриманні рятувальної служби, на модернізації та профілактиці обладнання. У селах поблизу курортів немає кваліфікованої медичної допомоги. «Тримати приватні клініки – це не вигідно, а в селах медпункти не оснащені, потребують модернізації, вистачає і кваліфікованих лікарів. Тому краще туди не потрапляти », – зауважує Закалюжний. Страховий поліс все частіше стає невід’ємною частиною туру для любителів лиж і української зокрема, говорить експерт, особливо серед старших за віком людей.

А хто буде рятувати?

Тільки з початку цього сезону рятувальні загони МНС Львівщини надали допомогу 18 особам, травми на засніжених схилах, повідомили DW в МНС Львівської області. У критичні ситуації основному потрапляють початківці і ті, хто живе в приватному секторі, каже керівник прес-служби Павло Василенко.

Рятувальні формування МНС обслуговують лише незначну частину підйомників на український схилах. “Ті, які є державними і ті, де власники уклали угоду з нашими підрозділами”, – пояснює Василенко. Про решту, очевидно, піклуються приватні рятувальні формування. Принаймні, цього вимагає закон від власників баз, але вони всюди, сказати важко, додає керівник прес-служби. Він погоджується, що власники курортів часто нехтують правилами, намагаються заощаджувати на утриманні служб, в тому числі і на кількості рятувальників. Згідно з нормативом, на кожному вилучення повинно бути три лижні патрулі, але цієї норми практично ніхто не дотримується, професіоналізм працівників приватних структур теж може викликати сумніви, додає Василенко.

dw.de

 

Оцініть нас!
[Загалом: 0 Середня: 0]

Від admin