Малі ГЕС: неоднозначні наслідки для Карпатського регіону

Теребле-Ріцька ГЕС

Понад півтисячі міні-ГЕС мають збудувати в чотирьох областях Карпатського регіону в рамках державної програми «Енергія природи». Однак екологи проти таких, здавалося б, прогресивних планів.

У 50-х роках минулого століття в Україні функціонувало близько тисячі малих ГЕС (потужністю до 10 МВт). Утім, з розвитком атомної енергетики та побудовою величезних енергоцентралей увага до них почала стрімко падати. Зараз в Україні працює близько півтори сотні малих ГЕС. «З розвитком в державі програм альтернативної енергетики вийшла з небуття й ідея малих гідростанцій», – розповів Deutsche Welle професор Національного університету «Львівська Політехніка» Роман Стогній. Адже, за приблизними підрахунками, потенційні гідроенергетичні ресурси річок Карпат сягають близько 25 мільярдів кВт/год електроенергії, що становитиме приблизно 20 відсотків всього енергетичного видобутку держави.

У рамках реалізації першого етапу державної програми «Енергія природи» планується спорудити лише на Закарпатті 330 малих ГЕС, близько 20 – на Львівщині та від 50 до 150 – в Івано-Франківській і Чернівецькій областях. «Розвиток мережі міні-ГЕС допоможе не лише забезпечити енергетичні потреби, але й вирішити проблеми людей, які проживають у гірській місцевості, де менше орної землі, де важчий обробіток ґрунту. Тут поки що нижчі врожаї, суворіший клімат, недостатньо густа мережа комунікацій, масове безробіття і несприятливі міграційні процеси», – пояснив Deutsche Welle кандидат економічних наук Олег Гнатів.HelloDolly

Спротив населення

Зважаючи на численні аргументи на користь міні-ГЕС у Карпатському регіоні, водночас виникає запитання: чому ж мешканці гірських регіонів так затято чинять спротив будівництву гідростанцій? Так, останні презентації проектів будівництва у Верховинському районі Прикарпаття завершувалися ледь не бійкою селян з підприємцями. Тривогу в місцевих мешканців викликає порушення гідростанціями екологічної ситуації.

Те, що це занепокоєння небезпідставне, підтверджують і львівські екологи. «На перший погляд ситуація видається нібито позитивною. Адже це – енергія води, жодного забруднення. Але насправді цей проект несе в собі цілу низку прихованих небезпек, – запевнив Deutsche Welle юрист громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Анатолій Павелко. – Наявність таких споруд призведе до руйнування річкової екосистеми і знищить унікальну красу Карпатських гір, їх привабливість. Крім того, присутність ГЕС на гірських річках може дати поштовх зникненню багатьох видів червонокнижних тварин, а також загрожувати життю мешканців сіл, які розташовані під греблями».

Громадський протест

14 березня, у Міжнародний день боротьби проти загат на ріках, активісти громадської кампанії «Збережемо Карпати від забудови малими ГЕС» провели у Львові, Києві та низці інших міст України акцію протесту проти побудови ГЕС у Карпатах. Учасники львівської акції принесли під стіни облради човни, байдарки, катамарани, аби продемонструвати депутатам і чиновникам обласного рівня, що обмілілі річки не придатні для туризму. «Якщо проект буде реалізовано, то в кінцевому підсумку ми отримуємо дамбу, від якої йде довжелезна труба. Ця труба й поглинатиме всю воду з річки. Тобто річка практично зникне. Скажіть мені, який турист забажає приїжджати в Карпати, якщо замість річок він бачитиме суцільні труби?» – риторично запитує президент ГО «Туристично-спортивний клуб «Манівці» Тарас Білошицький.

З іншого боку, увесь світ послуговується малими ГЕС, лише в Австрії їх близько 40 тисяч, у Німеччині – 30 тисяч. Чому ж в Україні вони наражаються на таке неприйняття екологів і місцевого населення? Пояснення дала юрисконсульт благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Наталія Шпег: «Коли електростанції такого ж типу будують у Німеччині чи Австрії, то період будівництва становить 5-6 років, упродовж яких проводяться дослідження, чи змінюється популяція риб, чи змінюється екосистема. В Україні ж увесь процес триває кілька місяців. І ніхто не має наміру робити екологічних досліджень, а тим більше коригувати під них свої дії».

Бізнес-інтереси

Утім, екологія-екологією, та все ж питання енергетичної безпеки повинні були б мати пріоритет. Адже кожна така міні-ГЕС дозволяє, наприклад, економити кілька тисяч тон вугілля. То чи не підпилюємо екологічними протестами ми свою енергетичну гілляку? Професор Прикарпатського університету Максим Романків вважає, що аж ніяк. «В Україні є чимале перевиробництво електроенергії. Ми постійно експортуємо її до країн Центральної Європи, зокрема до Польщі».

Насправді малі ГЕС, на думку Максима Романківа, спритні бізнесмени будують для того, щоб скористатися так званим «зеленим» тарифом, передбаченим для таких типів електростанцій. Згідно з ним, споживачі купують у виробника електроенергію не за звичних 28 копійок за кВт/годину, а за 84 копійки. Якщо ж помножити цю різницю у 56 копійок на ті мільярди кВт/годин, що потенційно закладені у карпатських річках, виходить чималий фінансовий інтерес.

Автор: Петро Гординський
Редактор: Тетяна Бондаренко

Джерело dw.de

Цікаві новини