Шановні туристи!
Самодіяльні туристські некатегорні походи (надалі -походи) в Карпатах слід організовувати та проводити з дотриманням нижченаведених рекомендацій.
1. Комплектування групи.
1.1. Походи в горах мають бути тільки груповими, що дозволить забезпечити взаємодопомогу учасниківв на маршруп. Кожна група повинна мати керівника. Якщо в rpyпi більше шж 15 чоловік, то обирається (призначається) заступник керівника.
2. Підготовка до походу.
2.1. Вибір маршруту. Треба знати, що існують певні терміни
проведення туристських походів у Карпатах, яких слід
дотримуватись:
для пішоходних походів — з 15 кв1тня до 15 листопада;
для лижних походів – з 15 грудня до 31 березня.
Залежно від реальних кліматично-погодних умов у регіоні ці терміни можуть зміюватися. Так, для г. Говерли за наявності снігового покриву з великими ділянками фірну i льоду обмеження щодо сходжень може бути продовжене до 1 травня.
Головна вимога при виборі маршруту — це його безпечність.
2.2. Шсля попереднього вибору маршруту керівникові
групи слід:
отримати консультащю працівником гірської пошуково-рятувальної служби, особливо – щодо лавинонебезпечності району походу;
підготувати картографічний матеріал та оформити маршрутні документи;
уточнити статус природно-заповідності території, якою проходить маршрут, умови проходу чи проїзду нею;
розробити графік проходження, а також запасний (скорочений) варіант маршруту на випадок хвороби когось з учасниківв чи погіршення погодних умов;HelloDolly
організувати підготовку учасниківв туристської групи, зокрема проконтролювати наявність i якість групового спорядження, медичної аптечки i продуктівв харчування.
2.3. Оформлення маршрутних документів.
При здійсненні навіть нескладного походу бажано оформити маршрутний лист. Це значно спростить процес спіллкування групи з представниками природно-заповідних об’ектівв, гірської пошуково-рятувальної служби, прикордонниками. Форма маршрутного листа затверджена постановою виконкому Федерації спортивного туризму України Від 22.04.2002 р.
Якщо Ви запланували маршрут, що безпосередньо дотичний до кордону, то необхідно отримати дозвіл відповідного прикордонного загону. Для цього слід не пізніше ніж за тиждень до походу відправити факсом (електронною поштою) лист у загін, з контрольованої території якою Ви почнете маршрут (Мукачівський, Черывецький). Прізвище командира загону вказувати необов’язково. В листі наводиться схема маршруту, список групи з паспортними даними (дата народження, місце проживания, cepiя, №, ким i коли виданий паспорт). Інформащю про дозвіл з прикордонного загону передають у відповщний відділ (застава), в якому перед початком походу Ви безпосередньо отримуете дозвіл, а також інші відділи i пункти за ниткою маршруту (для відома). Контакти прикордонних загонів.
2.4. Шдбір спорядження.
Найважливішими елементами особистого спорядження туриста є взуття (найкраще -черевики) i наплічник. Взуття має бути розношене, на розмір більше за звичайне (це захистить ноги від натирань), а також мати жорстку рифлену підошву, що забезпечить добре зчеплення з грунтом.
Завжди, навіть за найкращої погоди, бер1ть із собою накидку для захисту від дощу, вітрозахисний костюм, шапочку, вовняний светр i шкарпетки. На групу слід укомплектувати аптечку, яку бажано доповнити еластичним бинтом.
3. Початок походу.
3.1. Перед виходом із населеного пункту (з притулку) керівник групи повинен:
ознайомитися з прогнозом погоди на найближч1 кілька днів;
повідомити відповідний підрозділ гірської пошуково-рятувальної служби, що обслуговус територію, якою пролягае маршрут, про вихід групи й орієнтовний час і повернення;
ретельно перевірити наявність та якість спорядження, продуктівв харчування, укомплектованість аптечки;
переконатись у задовільному стані здоров’я учасників походу й ознайомити їх з можливими небезпеками на маршруті i причинами нещасних випадків.
3.2. Неприпустимо виходити на маршрут:
за дуже несприятливих погодних умов (у грозу, сильний туман, при низьких температурах);
взимку у високогірну зону без кваліфікованого керівника або фахівця туристичного супроводу;
протягом трьох днів після великих снігопадів (понад 50 см. опадів) та за явно вираженої лавинної небезпеки.
4. Пересування в горах.
4.1. Пересуватися необидно в колону по одному. Останшм у групі має йти витривалий турист. Не допускайте розподілу групи. Відлучення, навіть на стоянці, дозволяеться т1льки після інформування керівника групи.
4.2. Темп i графк руху мусять відповідати рівневі підготовки учасників, умовам місцевості i погоди. В будь-якому випадку рекомендується робити зупинки на 10—15 хвилин через кожні 45—50 хвилин руху. Першу зупинку слід зробити через 15—20 хвилин для зняття зайвого одягу тощо. Обов’язково сповільнюйте швидкість руху на під’йомах. При цьому слід орієнтуватися на фізичні можливості найслабших учасників.
4.3. При наближенні грози слід якнайнижче спуститися зi схилу. Якщо це неможливо, зупиніться i перечекайте негоду, але не робіть цього на вершині чи гострому гребенi гори, під одиноким деревом, на узліссі чи на березі водойми. Обов’язково вимкнітъ мобільні телефони, радіоприймачі й інші прилади, які можуть спричинити ураження блискавкою.
4.4. Переправу через річки зi швидкою течіею i глибиною
понад 0,7 м здійснюйте тільки зi страхуванням. Не допускайте
купания в гірських озерах чи річках, де існує ризик втопитися.
4.5. Уникайте скельних ділянок на маршруті. Пам’ятайте,
що навіть на нескладні скелі вилізти можна без мотузки, а
спуститися без неї вниз, як правило, неможливо.
4.6. Не скорочуйте шлях йдучи навпростець, особливо взимку, оскільки можна підрізати сніговий схил i потрапити в лавину.
4.7. У зимових умовах у жодному paзі не пересувайтеся в тумані чи темноті. Це допоможе уникнути втрати оріентації, зриву з карниза тощо.
4.8. Не здійснюйте підйом або спуск вузькими ущелинами, де icнyє ймов1ршсть зсуву каміння чи сходження лавини.
4.9. Не допускайте спуску з крутих снігових схилів на целофанових мішках, оскільки це може призвести до серйозних травм або ж зриву в пpiрву.
4.10. При пересуванш крутим схилом (засніженим чи трав’янистим) бажано мати льодоруб чи лижну палицею за необхідності можна використати для самозатримання.
4.11. Завчасно повідомляйте керішника групи про погіршення стану здоров’я.
4.12. Якщо з Вами трапилася надзвичайна ситуация, зарадити якій Ви самостійно не можете, терміново зателефонуйте в найближчий до Вашого місцеперебування пункт Івано-Франювської гірської пошуково-рятувальної служби i стисло повщомте: що, де i коли сталося. За відсутності зв’язку за допомогою слід посилати двох найкраще підготовленших учасниківв.
4.13. На ночівлю зупиняйтеся завчасно (за годину — дві до настання темноти).
4.14. При виборі місця для нічлігу пам’ятайте, що не можна ставити намети біля крутих схилів, під скелями або одинокими деревами, над обривами чи біля річки, в якій можливий під’йом води, на вершині гори, де може вразити блискавка. Поряд не має бути трухлявих дерев, які можуть упасти від вітру.
Kpім цього, слід дотримуватися i правил протипожежної безпеки:
не залишайте непогашеним вогнище, арник чи сигарету, оскільки це може викликати лісову пожежу;
не застосовуйте для освітлення намету свічку чи інші засоби з відкритим вогнем;
не розпалюйте вогнище чи свічку за допомогою легкозаймистих речовин.
Бережіть природу. Не залишайте після себе на стоянках сміття (його необхідно забирати із собою, а органічні рештки закопувати), не забруднюйте водоймищ. Поводьтеся тактовно щодо місцевого населення. Береж1ть пам’ятки icтopiї та культури.
Пам’ятайте, що найчастішее причиною аварійних ситуацій стають суб’ективні фактори, основними з яких с: недооцінка небезпек, які існують у горах, неуважність, переоцінка власних можливостей, недисциплінованість учасників (особливо – вживання алкоголю), недосвдченість кер1вника групи, прийняття неправильних рішень.
