Знайшли автора записки, залишеної в Карпатах 40 років тому

Свідоцтво про підкорення вершини на закритій в 70-х роках території написали троє альпіністів з Коломиї. Знайшли їх через десятиліття. В кінці місяця, 30 квітня, виповниться 40 років записці, знайденій в металевій коробці в стіні самого високогірного будівлі країни – обсерваторії на вершині Піп Іван. Її висота – 2028 м, розташована на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей. Колись, в 70-і роки, піднятися на вершину було непросто – ця територія була закритою в зв’язку з близькістю кордону з Румунією. Але була одна стежка – її-то і знали альпіністи з Коломиї: Володимир Галайда, Дмитро Малецький, Михайло Іванюк і громадянин Салістер – його, як і його імені, учасники походу вже не пам’ятають. Трійця була членами клубу “Арніка”.

В ті часи, кажуть альпіністи, було багато хвальків, що розповідають про свої походи на ту чи іншу важку або недоступну вершину. Тому любителі гір залишали в таких місцях записки – на підтвердження про те, що їм гора скорилася. Так прикарпатські альпіністи і надійшли в 1977 році, коли досягли одного з найвищих піків чорногорського хребта – гори Піп Іван.

“Група з Коломиї зробила траверс Вухатий Камінь – Піп Іван. Погода хороша, сонце, тепло, сніг і хороша видимість. Спуск по дорозі підйому. Галайда, Малецький, Іванюк, Салістер. Зі святом!” – свідчить текст записки.

Про ту записці прикарпатці і думати забули – пройшло 40 років. Уже й імена один одного ледь згадаєш. Але про знайдений пожовклому листку згадали в співтоваристві “Карпати” і до річниці сходження альпіністів вирішили їх розшукати. Текст звернення з минулого опублікували на сторінці спільноти і кинули клич: може, хто знає цих людей або вони є в соцмережах? На заклик відгукнулися прикарпатські альпіністи, які знали героїв, і син одного з альпіністів – Володимира Галайди.

Володимир – на Прикарпатті відомий підкорювач гір. За його плечима – десять сходжень на семитисячники. Для отримання альпіністського титулу “Сніговий барс” сьогодні досить зійти на п’ять найвищих гір колишнього Радянського Союзу: пік Ісмоїла Сомоні (7495 м), пік Леніна (7134), пік Корженевської (7105) на Памірі, пік Перемоги (7439 м) і пік Хан-Тенгрі (7010 м) в горах Тянь-Шань. Раніше достатньо було чотирьох. Володимиру не вистачило лише одного – піку Перемоги. Не пішов після пропажі одного з однодумців на горі Хан-Тенгрі.

– У нас була традиція, на травневі і жовтневі свята ходити в походи – поблизу закритих зон, – розповів “КП” в Україні “Володимир Галайда. – Той похід я вже й не пам’ятаю, як і хто писав записку. Може бути, це був і я. Ніякої мети не ставили, залишили клаптик паперу зі своїми прізвищами на підтвердження того, що зійшли на Піп Іван.

Сьогодні Володимир, Дмитро і Михайло також живуть в Коломиї. Володимир вчить молодих альпінізму, а сам масштабних гірських сходжень вже не планує – на жаль, це стало занадто дорогим задоволенням.

Разработка сайтов и создание интернет магазина недорого, быстро и надежно под ключ.