Це культова споруда – одна з найбільших ісламських будівель не тільки в Акко, але і в країні. Аль-Джаззар часто називають Білій мечеттю, але фактично вона носить ім’я людини, який віддав наказ побудувати її на руїнах храму тамплієрів. Аль-Джаззар в 1745 р мав безмежну владу в Галілеї.
За основу проекту були взяті стамбульські мечеті. Запрошеними архітекторами стали відомі будівельники з Греції, а граніт, з якого вирізані підтримують склепіння стовпи, доставлявся морем з Кесарії.
По периметру мечеті споруджені галереї з окремими приміщеннями – всього 45 кімнат. У них жили учні, зубрів Коран. У дворі викопаний колодязь і встановлено годинник, майстерно вирізані з білого мармуру. За легендою, їх подарував мечеті сам Аль-Джаззар.
Особлива реліквія, зберігається в головному культову споруду мусульман в Акко – волоски з бороди пророка Мухаммеда, а тому важливість і святість цього місця для паломників складно переоцінити.
Подивитися на Білу мечеть Акко можна в історичній частині міста.
Акведук в Акко
Акведуки як системи подачі води з вище розташованих джерел відомі людству з античних часів. Збереглося чимало подібних споруд на території, що становила колись Римську імперію. Є свій акведук і в Акко, але дату його споруди визначають набагато пізнім періодом – початком XIX століття.
Перший подібний водопровід в місті з’явився при Аль-Джаззар, але той акведук повністю знищили солдати армії Наполеона, облягали Акко протягом двох місяців в 1799 р
На зміну Аль-Джаззар прийшов його спадкоємець Сулейман. Саме він виступив ініціатором будівництва нового акведука. Кам’яний водопровід поєднав джерела води в 13,5 км від міста з Акко. Перепад висот на протязі акведука Кабрі – Акко становить понад 70 м. Протягом останніх кількох сотень метрів вода проходила по глиняним трубах, що запобігало її забруднення ззовні. Вода надходила в міські підземні резервуари, де накопичувалася і звідки витрачалася у міру потреби.
Ділянки акведука Сулейман-паші можна побачити вздовж автомобільної дороги, що веде з Акко в сторону міста Нагарія.