Львів – великий культурний і науковий центр України, а також один з найкрасивіших і цікавих міст Європи.
В кінці 12-го століття землі сучасного Львова і його околиці входили до складу Галицько-Волинського князівства. Перші ж письмові згадки про місто містяться в Галицько-Волинському літописі і датуються 1256 роком. Саме з цього часу і ведеться офіційне літочислення Львова.
Заснування Львова
Вважається, що Львів був заснований Данилом Галицьким (князь Галицький і Волинський, Великий князь Київський і перший король Русі), гідно оцінив природні ландшафти тутешніх місць, ідеально підходять для створення нового добре укріпленого поселення. У своїй знаменитій хроніці «Потрійний Львів» (лат. Leopolis triplex) поет, історик і бургомістр Львова Бартоломей Зиморович, який присвятив значну частину свого життя вивченню історії улюбленого міста, пише: «Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену знизу , ніби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав побудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію ». Свою назву місто отримало на честь сина Данила Галицького – Лева Даниловича. У 1272 року Львів став столицею Галицько-Волинського князівства.
Середні століття
У 1349 ослаблений усобицями і частими нападами монголо-татар Львів опиняється під контролем Польщі, а вже в 1356 році польський король Казимир III Великий дарує місту Магдебурзьке право. Львів починає стрімко рости і розвиватися, чому неабиякою мірою сприяє і вкрай вдале його розташування на перетині важливих торговельних шляхів. Остаточно ж закріпило за Львовом статус одного з найбільших торгових центрів Східної Європи одержання у 1379 році містом права мати свої склади. Будучи потужним форпостом Польщі на південному сході, процвітаючий Львів залучав все нових і нових переселенців ставши незабаром багатонаціональним містом, жителі якого сповідували найрізноманітніші релігії. Економічне зростання також сприяв розвитку міста як культурного і наукового центру.
До кінця 15-го століття підсилюється турецька експансія на Захід фактично перекрила всі торгові шляхи, тим самим завдавши великої шкоди економіці Львова. Місто бідував, переживаючи, мабуть, один з найскладніших періодів у своїй історії. Останньою краплею став страшна пожежа в 1527 році, який практично повністю знищив готичний Львів. Тим не менш, жителі не кинули місто, зумівши не тільки його відбудувати (правда, вже в стилі ренесансу), але й відродити колишню купецьку славу. Раніше добробут місцевих купців в основному базувалося на торгівлі товарами прямували транзитом через Львів, тепер же упор був зроблений на місцеві товари – рибу, віск, хутро і т.д. Незабаром потекли рікою і іноземні товари. Життя на львівському Ринку знову забила ключем. Активно розвивалися в цей період у Львові та ремесла.
Новий час
Не дивно, що процвітаючий Львів, відомий як великий торгово-ремісничий центр далеко за його межами, представляв певний інтерес для різних завойовників. У 17-му столітті місто пережило безліччю облог (козаків, шведів, турків, татар і т.д.), але незважаючи ні на що вистояв. І все ж уже в 1704 році грунтовно ослаблений Львів вперше майже за 400 років був захоплений армією шведського короля Карла XII і розграбований. Звичайно ж, це не могло не позначитися на добробуті міста, і Львів поступово занепав. Не сприяв відродженню міста та загальна криза, що панував у володіннях Речі Посполитої.
Львів перебував під повним контролем Польщі аж до 1772 року (за винятком невеликого періоду в 1370-1387гг., Коли містом управляли угорські намісники). У 1772 році після першого поділу Речі Посполитої Львів увійшов до складу Австрійської імперії (з 1867 року Австро-Угорська імперія) ставши столицею однієї з її провінцій – Королівства Галичини і Лодомерії. У період панування австрійців було проведено ряд адміністративних і господарських реформ, знесені старі міські стіни, що дозволило істотно розширити його межі, налагоджено телефонний зв’язок, побудована залізниця, електрифіковані вулиці і багато іншого. Істотні зміни зазнала і культурне життя міста – побудовані два театри, відновлений Львівський університет, відкриті Реальна (Торгова) школа, Технічна академія та приватна бібліотека Оссолінських (сьогодні Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника), розвивалося видавнича справа …
Двадцяте століття
Після розпаду в 1918 році Австро-Угорської імперії Львів на деякий час став частиною Західно-Української народної Республіки, що потягло за собою озброєний військовий конфлікт, який увійшов в історію як Польсько-українська війна, на тлі якої розвернулася і так звана Радянсько-польська війна або польський фронт. В результаті підписання Ризького мирного договору Львів знову опинився у владі Польщі, під контролем якої і перебував до 1939 року в якості столиці Львівського воєводства.
1 вересня з вторгнення в Польщу розпочалася Друга світова війна. Відповідно до секретним додатковим протоколом до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР (Пакт Молотова-Ріббентропа), Львів входив у сферу інтересів останнього. Тим не менш, 12 вересня 1939 Вермахт почав облогу міста. Після невеликого конфлікту питання було врегульоване і німецькі війська відійшли від міста. 21 вересня радянське командування почало переговори з поляками, результатом якого стало возз’єднання західноукраїнських земель з Українською Радянською Соціалістичною Республікою в складі СРСР. За возз’єднанням пішли масові репресії і депортація в Сибір українців і поляків.
У 1941 році в ході наступу німецької армії радянські війська покинули Львів, але перед відступом органи НКВС без суду і слідства розстріляли в львівських тюрмах понад 2500 українців, поляків та євреїв (більша частина в’язнів була представниками місцевої інтелігенції). Найбільш же сумними сторінками в історії німецької окупації міста в 1941-1944 рр. стали «Вбивство львівських професорів», «Голокост у Львові» та «Львівське гетто». Львів був звільнений радянськими військами в липні 1944 року і став адміністративним центром Львівської області у складі УРСР, а також важливим центром відродження української нації.
У 1991 році після розпаду СРСР Львів залишається адміністративним центром Львівської області, але вже в складі незалежної України.