Одна з прибалтійських сусідок Росії, країна Естонія часто стає об’єктом жартів. Неспішний і спокійний темперамент її жителів виявляється в усьому, а тому культура Естонії – це дзеркальне відображення національного характеру. Естонці грунтовні, чесні, педантичні в дрібницях, витривалі, готові доводити справу до кінця і дуже порядні.
Завойовники та їх вплив
Культура Естонії формувалася протягом багатьох століть і чималу роль в її становленні відіграли численні завойовники. В ХI столітті князь Ярослав заснував у поході на Чудь місто Тарту, а словниковий запас жителів тих земель поповнився російськими неологізмами.
У ХІІІ столітті країна піддалася набігам хрестоносців, її землі стали домом для численних датчан і німців, а значить і культура Естонії отримала нові вливання у вигляді чужих звичаїв і порядків.
ХV століття принесло нова пошесть: почали рясно будуватися християнські монастирі, які ставали і першими освітніми центрами. Культура Естонії в середні віки отримала і міський розвиток. Ганзейського союзу, в якій країна опинилася, був заснований для захисту прогресивних торговців від засилля феодалів, а його члени набували новий європейський уклад життя.HelloDolly
ЮНЕСКО охороняє Таллінн
У списках Всесвітньої культурної спадщини значиться старий центр естонської столиці. Будівництво найважливіших його об’єктів почалося ще в XIII столітті, а найпершим кам’яною будівлею Талліна став замок Тоомпеа.
Не менший захват у гостей столиці викликає Домський собор, зведений у старому місті в той же історичний період. У Нижній частині старого Таллінна важливим об’єктом культурної спадщини є Ратушна площа з будівлею Ратуші. Готичні обриси споруди виглядають урочисто і велично. Неймовірно красивою площа стає під час різдвяних свят, які особливо улюблені естонцями.
Зустрічали по одягу
Національний одяг – важлива частина культурної спадщини старої Естонії. Сьогодні її можна побачити, в основному, в музеях, а всього століття тому народний костюм вважався ошатною одягом і до повноліття його був зобов’язаний мати кожен естонець. Дівчата носили вишиті сорочки та спідниці-килими. Їх прикраси були виконані зі срібла, а головний убір свідчив про статус заміжньої дами. Чоловіки одягалися скромніше, але без парадного національного костюма і для них не обходилося жодне торжество або свято.