Найдивовижніші селища в горах

15.10.2021 Від admin

Приховані від цивілізації на великій висоті, оточені красивою, майже незайманої людиною природою, компактні населені пункти – це must see для туристів, які шукають сильних вражень. «Вище тільки небо», – кажуть про своїх оселях місцеві жителі. Переконайтеся в цьому самі!

Ушгулі, Грузія

Село Ушгулі визнано самим високогірним на території Європи. Воно розташоване на Кавказі в грузинській Сванетії на висоті 2200 метрів. Село досить незвично, так як утворено 4 селами поменше. Межі між ними настільки неявно, що, мабуть, вказати їх зможуть тільки тутешні мешканці.

У всіх туристів, які потрапляють в Ушгулі, а дорога сюди пов’язана з великими труднощами (доїхати можна або на джипі, або на коні), перехоплює подих від навколишньої краси. Маленьке село, де проживає близько 200 чоловік, побудоване біля річки Інгурі, здається ілюстрацією до книги казок. З будь-якої його точки відкривається дивовижний вид на п’ятитисячник, навколо розкинулися альпійські луки, а по вулицях вільно бігають поросята.

Здається, що на огляд села піде від сили півгодини, але це не так. Тут хочеться просто сидіти на якомусь камені, дихати свіжим повітрям і милуватися сонцем. А потім зустрічати світанок. До речі, тут можна зупинитися на ніч, бо в селі є хостел. А також школа, магазин, таверна і сванські вежі – місцеві архітектурні перлини, заради яких до Сванетії їдуть численні туристи.

У Ушгулі, як і в столиці регіону селищі Местія, збереглося чимало сванських веж. Про них відомо наступне:

  • сванські вежі – це середньовічні укріплення, які примикають до житлових будинків і досі використовуються в господарстві;
  • вежі будували сванські пологи для захисту своїх домочадців від набігів войовничих сусідів (тут під час небезпеки ховалася вся сім’я разом з домашніми тваринами);
  • багатьом місцевим башт вже виповнилося по 900 років, але вони все ще міцні і витримують навіть снігові лавини;
  • квадратні вежі досягають у висоту до 25 метрів, мають 4-5 поверхів і маленькі віконця на верхніх поверхах.

Крім веж, в Ушгулі можна побачити храм Успіння Пресвятої Богородиці, датований X століттям, церква святого Георгія XII століття і 2 музеї – етнографічний і Музей ікон.

Чивита-ді-Баньореджо, Італія

Чивита-ді-Баньореджо – селище в 100 км на північ від Рима, в провінції Вітербо, яке заснували в 1 тисячолітті до н. е. етруски. На даний момент в селі проживають всього 11 жителів, які з оптимізмом дивляться в майбутнє, навіть не дивлячись на той факт, що село руйнується буквально на очах. Вона височіє на скелі з туфу, що осипається через вплив дощів і вітру.

Городок Чивита-ді-Баньореджо користується популярністю у туристів. За рік сюди приїжджають трохи менше мільйона чоловік, і ця кількість постійно зростає. Жителі стягують плату за право прогулятися по стародавніх вулицях.

У село можна потрапити тільки по залізобетонному пішохідному мосту, який був побудований в 1995 році. Мотоцикли та велосипеди на міст заїхати не можуть. В’їзд на транспортному засобі на територію села дозволений тільки у виняткових випадках.

Відтік жителів з міста почався в 1695 році після сильного землетрусу. Другий раз гору з селом труснуло в 1730 році. Тоді зникла значна частина селища. Остання хвиля міграції припала на 1819 рік. З тих пір село швидше виживає, ніж повноцінно існує. Хоча в наші дні місцевих жителів позбавили від сплати муніципального податку, що багато хто вважає величезним везінням.

У селі на скелі є чимало пам’яток: ворота святої Марії та залишки кам’яного середньовічного моста перед ними, церква святого Доната, рідний дім святого Бонавентури, геологічний музей, Єпископський палац, млин XVI століття.

Аль-Согара, Оман

Відрізану від цивілізованого світу село Аль-Согара потрібно шукати в скелях Джебель-аль-Ахдар, які підносяться над Оманом майже на 3 тисячі метрів. Цей гірський масив являє собою нагромадження скель, порізаних вузькими каньйонами. Тут немає хороших доріг, тому доводиться пересуватися на мулах або джипах.

Аль-Согара – це кілька будиночків, вирізаних прямо в вапняковому схилі гори. Люди тут живуть останні 5 століть. До 2005 року туристів тут не було, оскільки уряд Омана забороняло іноземцям заїжджати в місцеві гори.

Зараз на територію села можна потрапити тільки пішки по кам’яних сходах, що ведуть з дна каньйону. Відповідно, свій автомобіль потрібно залишити внизу. Підйом не займе більше 20 хвилин.

Подібних старовинних сіл багато в горах Омана, але Аль-Согара залишається єдиною населеної. Ще років 15 тому люди тут жили, немов у Середньовіччі: тут не було телефону і електрики. Раніше усі товари доставлялися в село на мулах, а з 2005 року – по канатній дорозі, влаштованої місцевими жителями і ведучою на дно каньйону.

В даний час в Аль-Согаре живуть всього 25 осіб, що входять в 5 сімей.

Купить автомобильный прицеп в Самаре, прицепы для легковых автомобилей в Самаре – по лучшей цене, любые размеры, для любых автомобилей.

Цікаві новини

  • Кіпр. Відпочинок з дітьми.Кіпр. Відпочинок з дітьми. Економним туристам можна порадити для сімейного відпочинку Ларнаки. Найстаріший кіпрський курорт пропонує зупинитися в недорогих готелях, […]
  • Заміський будинок Can JordàЗаміський будинок Can Jordà В районі Can Mestres ви знайдете одну з найстаріших будівель Санта Сусанни, звану заміським будинком або Can Jordà. Краєзнавці […]
  • Північ УкраїниПівніч України До Північної України відносяться Житомирська, Сумська, Київська та Чернігівська області. У цьому регіоні спостерігається високий рівень […]
Оцініть нас!
[Загалом: 0 Середня: 0]