Широкі сходи ведуть з площі Папи до церкви Сан-Доменіко, спроектованої архітектором Карло Марчонні в 1763 р Будівництво почали через 8 років, для чого розібрали старіший храм, який був Анконе з XIII в.
Церква виглядає вельми вражаюче: єдиний неф накриває склепінчаста стеля, а фасад в стилі бароко щедро декорований колонами і ліпниною. Інтер’єри прикрашені не менш, і серед живописних полотен і фресок особливо виділяються два шедевра – «Благовіщення» Гверчино і «Розп’яття» Тиціана. Скульптури для храму виконані майстром Джоаккіно Варле.
«Розп’яття» – одна із значних робіт майстра, написана ним в останні роки творчості. Її вирізняє особлива техніка, немов знаменує собою перехід від світлого Відродження до маньєризму, до якого звернувся в кінці життя Тіціан. «Розп’яття» було замовлено художнику венеціанським купцем Петро делла Корновіі, які переїхали в Анкону. Картина є частиною вівтарного образу. Широкі сходи ведуть з площі Папи до церкви Сан-Доменіко, спроектованої архітектором Карло Марчонні в 1763 р Будівництво почали через 8 років, для чого розібрали старіший храм, який був Анконе з XIII в. Її вирізняє особлива техніка, немов знаменує собою перехід від світлого Відродження до маньєризму, до якого звернувся в кінці життя Тіціан. Кілька капел храму прикрашені картинами Варле, Мілзані і Пететті. Скульптурні композиції, встановлені в арках капел, зображують святих і мучеників.
Церква Сан-Доменіко
Оцініть нас!
[Загалом: 0 Середня: 0]