Угільсько-Широколужанський заповідний масив
Не кожен знає, що поєднання “незаймана природа” – не тільки літературна метафора, але і цілком певний біологічний термін. Зокрема, незайманим лісом, або пралісом називають ніколи не використовувався людиною ліс, існуючий з незапам’ятних часів в тому вигляді, в якому ми бачимо його зараз. У Європі останній великий (близько 30 га) ділянку незайманого букового пралісу знаходиться на висотах 400 – 800 м в Угольського масиву Карпатського заповідника.
Вперше мені довелося потрапити сюди в 15-річному віці, і з тих пір назавжди залишилося почуття благоговіння перед первозданною природою. Під покровом величезних, в кілька обхватів товщиною і висотою до 30 м гігантів з гладкими сірими стовбурами зеленіють в напівтемряві коряві столітні тиси і молоді букові деревця, що чекають своєї години, щоб зайняти звільнене після загибелі гіганта місце. Після того, як зі схилів іде нічний молочний туман, ліс ненадовго оголошується ранковими трелями птахів, а в полудень тільки шелест листя від кроків неспокійної лані може перервати величну тишу пралісу. Ввечері та вночі ліс тривожить рохкання диких свиней і крики рисі.HelloDolly
Повноводна річка Мала Уголька протікає у вузькій ущелині, куди через зімкнутих крон майже не доходить сонячне світло. Тут вона утворює довгий ланцюг невеликих водоспадів, дає притулок дунайського лосося і форелі. Через Угольський масив проходить єдина в Українських Карпатах вапняна скельна гряда. Теплий вапняк, укритий плющем, створює умови для зростання більше десяти ендемічних і реліктових трав і чагарників, в т.ч. козячого ялівцю і сколопендрового папороті.
Маршрут, який пролягає по скельному гребеню, дозволяє опинитися на рівні верхнього ярусу букового лісу. У навколишньому скелю зеленому морі крон могутніх дерев то й справа чудяться причаїлися лучники Робіна Гуда або лісові ельфи з казок Толкієна. Адже такий же точно ліс покривав у часи розквіту кельтів всю Центральну та Західну Європу, а також Британію. За різноманітністю тваринного світу Угольський поступається Чорногірському масиві, адже тут заповідник охоплює тільки один висотний пояс. Однак лише в печерах Угольки мешкають рідкісні великий і малий підковоноси, триколірна нічниця і долгокрил, тут також знаходиться найчисленніша в Карпатах популяція вогненної саламандри і гніздиться чорний лелека. Але все-таки головна цінність праліси – це проходять природним чином процеси росту і руйнування живого, багато з яких вимірюються десятками або сотнями років, а тому недоступні для вивчення в швидко змінюваних людиною ландшафтах.