Недалеко від швейцарського Берна розташований гірський масив Бернські Альпи, що радує туристів льодовиками, мальовничими хвойними гаями, відкритими всім вітрам альпійськими луками з різнотрав’ям і гірськолижними курортами зі зручними зонами для катання, обладнаними на схилах кількох гір, але нас цікавить. Пропонуємо вам цікаві факти про Юнгфрау, Менху та Айгера – три вершини, про які лижники складають легенди.
Перші поселення з’явилися поблизу цих трьох гір ще 3,5 тисяч років тому. Тут примудрилося відзначитись більшість древніх народів. Археологи знаходять тут артефакти, залишені кельтами, римлянами, германцями.
Наразі регіон Юнгфрау відданий на відкуп туристам.
Модний регіон для катання на лижах
Якщо ви любитель гірськолижного спорту і щозиму проводите на європейських курортах, то напевно знаєте про швейцарське містечко Інтерлакен, яке приймало перших відпочиваючих ще 300 років тому і з тих пір анітрохи не втратило своєї популярності.
Інтерлакен розташований на висоті трохи більше півкілометра над рівнем моря в безпосередній близькості від трьох вершин Юнгфрау, Менха і Айгера. Цей курорт відрізняється невеликими розмірами, проте тут є все, щоб зробити відпочинок комфортним, приємним та розслаблюючим: дорогі готелі та розкішні спа-центри, фешенебельні ресторани та веселі паби, басейни та головне – дивовижні види на 2 озера Тун та Брієнц та знамениту гірську трійцю .
Лижників, які прибувають до Інтерлакена, цікавлять, насамперед, стан та довжину місцевих трас. Зона катання Інтерлакена включає спуски довжиною 220 км, найвищі з яких розташовані на майже 3-кілометровому рівні, і близько 5 десятків підйомників. Скі-пас Інтерлакена діє також на найближчих курортних селищах – Венгені, Мюррені та Гріндельвальді.
Найбільш круті та небезпечні спуски можна знайти у високогірному Гріндельвальді, найпростіші слід шукати у Бітенберзі.
Якщо раптом вам набридне катання на лижах, то в Інтерлакені можна знайти чимало цікавих розваг:
- покататися у санчатах, запряжених собаками хаски;
- спуститися з гори на спеціальному гірському візку;
- освоїти скутер троттибайк – щось середнє між самокатом та велосипедом;
- відвідати парк White Elements Park, де можна зайнятися фрістайлом;
- заглянути в спортивний центр у Гріндельвальді, де є хокейні та керлінгові майданчики, сауни та багато іншого;
- відправитися з Гріндельвальда до пішого походу – село є стартовою точкою для численних маршрутів зимових прогулянок;
- посидіти зі стаканчиком глінтвейну в панорамному ресторані «Piz Gloria», що повертається навколо своєї осі, на вершині Шилтхорн (2970 м), звідки добре видно Юнгфрау, Менх і Айгер.
Чем полезен маньчжурский орех? – орех маньчжурский узнайте полезные свойства всех его частей для здоровья. Как применяется в хозяйстве, что из него можно готовить.
До вершин поїздом
Головна розвага туристів, що опинилися в Інтерлакені, – це поїздка високогірним поїздом, який долає 3 тисячі метрів і доставляє своїх пасажирів до сідловини, розташованої між горами Юнгфрау і Менх.
Квитки на поїзд дорогі, але, незважаючи на цей факт, розбирають їх миттєво. Деякі туристи приїжджають до Інтерлакену тільки заради цієї високогірної залізниці.
Шлях вгору займає близько 2,5 години. За час поїздки доведеться здійснити 2 пересадки. Спочатку склад рухається повз ідилічні альпійські пасовища з меланхолійними коровами, що пасуться на них. За вікном поїзда пропливають мальовничі села, які просто створені для того, щоб красуватися на календарі та постери.
Потім поїзд піднімається все вище в гори, де увагу туристів вже захоплюють засніжені гірські піки, озера з кришталевою водою, що утворилися в льодовиковий період, стрімкі скелі.
Кілька разів біля оглядових майданчиків, захищених скляними панелями, поїзд робить зупинки. Народ із завмиранням серця вдивляється в залишений далеко внизу Інтерлакен і милується царством льоду та снігу навколо.
Зрештою, поїзд прибуває на оригінальний вокзал, організований прямо в скелі. Для туристів тут працюють кафе, ресторани, різні торгові точки, де продають будь-яку дрібницю, у тому числі сувеніри.
Улюбленим закладом туристів на найвищій станції цієї гілки залізниці вважається Льодовий палац – музей, де в холодних, затягнутих печерах, що обпливли льодом, виставлені експонати, зроблені із застиглої води. З Льодового палацу окремим коридором можна вийти до Великого Алецького льодовика.
Вгорі над станцією, на відкритому повітрі, збудований ресторан з панорамним видом та чудовий оглядовий майданчик.